БЕЗКОНЕЧНИК, КА
Безконечник, ка м.
1) Родъ узора на писанкѣ — спираль.
2) Писанка съ такимъ узоромъ. КС. 1891. VI. 370.
3) Писати безконечником. а) Разрисовывать писанку узоромъ въ видѣ спирали. б) Писать безконечно. Коли б я була письменна, я б до тебе безконечником листи писала, що дня посилала. МВ. І. 50.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 41.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
БЕЗКОНЕЧНИЦЯ, ЦІ →← БЕЗКОНЕЧНИЙ, А, Е.